Боюся, що не встигну, – поспішаю
довершити початки до кінців,
свідомо без роботи залишаю
лінивих самовпевнених співців.
Нехай вони, гуртуючись у зграї,
обгавкують потуги трудові
мої – в зрусифікованому краї
і козаки й поети низові
потрібні!
Хай помахують шаблями
станичники лихі із-за горба,
а низовим словами й мозолями
трудитись. Не покликання, хіба?!
