Це осяяння синню і осінню
ця блаженна і тиха пора
слово мудро-прозоре
освячене росами
прозира крізь туман
через сумнів і сум
прозира
- Наступний вірш → Іван Низовий – То й що, як зопалу
- Попередній вірш → Іван Низовий – Високий чорний хрест
(Оцінок ще немає)