Іван Низовий – Десна чудесна: Вірш

Срібноплескітна, чудесна,
Кригоскресла – бо ж весна! –
Вся блакитна, аж небесна,
До Дніпра тече Десна.
Мимо сіверського града
Літописної краси,
Де княгиня юна, Лада,
Чеше промені коси;
Мимо Сосниці і Мени,
Вниз, на захід, знову вниз,
Де спокійно, де й шалено,
Де – каприз, а де й – сюрприз…
Миролюбна, величава
У Чернігові Десна:
Тут Русі-держави слава,
Тут свята старовина;
Тут спрадавна янгол крила
Над землею розпростер…
Далі – знову даль відкрила
Шлях долинний на Остер
І на стольний княжий Київ,
Де Славути вічний плин
Через морок чорториїв
І просвітленість долин…
Край цей Сіверським зоветься,
Що пооберіж Десни,
Тут Довженка серце б ‘ється,
Тут Грінченка віщі сни,
Коцюбинського печалі
І Тичинівські лади,
Вороного пасторалі
І Чупринчині сліди…
Без Десни не уявити
України і Дніпра –
Незбагненні колорити,
Барв і звуків дивогра!