Хіба ж я хочу сліз твоїх?!
Вночі,
Коли думкам не спиться,
І шибка зорями сльозиться,
Я чую твій дитинний сміх.
Твоє обличчя молоде –
Я бачу –
Світомолодіє
І сонце на тінисті вії
Погідні промені кладе.
Не плач ніколи.
Не марній
І не марнуй літа намарне –
Життя таке напрочуд гарне
В цій безпросвітності жахній!
- Наступний вірш → Іван Низовий – На дві недолі розділим долю, або Заради доль і щасть
- Попередній вірш → Іван Низовий – Кредо сивого смертника
(Оцінок ще немає)