Хоча б мені калиною вродило
на щастя, на здоров’я, на добро,
аби творило впевнено-зраділо
незрадне і незраджене перо!
Аби в реальність визоріло сниво,
що гріло мою душу в самоті,
й на покуті всміхнулися щасливо
мої справік засмучені святі!
- Наступний вірш → Іван Низовий – Повторюється все
- Попередній вірш → Іван Низовий – Чого тобі, затятий чоловіче
(Оцінок ще немає)