І спокута свята…
Не карайте ж мене після того,
Як уперше в житті
Я навколішки став перед Богом
І відверто зізнався
У всьому, що скоїв свідомо
Й несвідомо вчинив –
Я покаявся щиро у всьому!
І спокута свята…
Не прошу в нагороду я свята…
Просвітління моє запізніле –
Найвища відплата
За спокуту святу,
За прозріння,
За істину Божу…
Більш нічого не хочу,
Нічим я вас не потривожу.
