І тихий сад,
І синя річка,
Й співуча райдуга містка,
І залізниці кінострічка,
І електричка приміська,
І хмарки біла парасоля,
І від хмарини тінь легка,
І жайвора високе соло
Над музикою колоска,
І терикона сизий обрис
Поміж акацій і беріз,
І в серці незабутній образ
Того, над ким цей обеліск,
І сіль сльози, і слово щире,
І вічне джерело снаги –
Це лиш куточок Батьківщини,
Але який він дорогий!
- Наступний вірш → Іван Низовий – З Василем Стусом в Одесі
- Попередній вірш → Іван Низовий – Над Сватовим світає Україна
(Оцінок ще немає)