Казали: репутація, як дзеркало.
А дзеркало (буває ж!) тільки дзенькнуло.
Й заступництво одразу ж загуло:
«Подумаєш, розбилося?! То ж скло!»
Казали: «В нього совість, як люстерце»…
Заступництво, ти маєш добре серце,
Та не спіши леліяти зловтіху:
Ми – з досвідом.
Були в кімнатах сміху.
- Наступний вірш → Іван Низовий – За стіною в другій кімнаті
- Попередній вірш → Іван Низовий – Міфи творяться реалістами
(Оцінок ще немає)