“Люби мене…”
І я тебе любив,
Давно-давно,
Ще в тій,
Ще в нашій,
Ері.
Двадцяте покоління
Голубів
Вже любиться відтоді
В нашім сквері.
Двадцяту зиму
Зі старих дубів
Не опадає лист…
Якій химері
Молився я?!
“Люби мене…” –
Любив…
Убив?
Пішов…
Як вистрілили двері!
- Наступний вірш → Іван Низовий – Спогад
- Попередній вірш → Іван Низовий – Та ш-ш-шлюбна ніч
(Оцінок ще немає)