Іван Низовий – Людоньки поетам співчувають: Вірш

Людоньки поетам співчувають,
Сльози не приховують свої:
«Як вони, сердешні, виживають?!».
Виживаєм так, як… солов’ї…
Клюємо первоцвіт. Запиваєм
Божою росою на траві.
Виживаєм – радісно співаєм
Вічносолов’їне «Се ля ві!».

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Іван Низовий – Людоньки поетам співчувають":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Іван Низовий – Людоньки поетам співчувають: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.