Мене повчали графомани
Ще сталінського вишколу:
“Ти не висовуйся, Іване,
Бо ж вік закінчиш “вишкою”…
Мене громили критикани,
Породжені “відлигою”:
“Засунься глибшенько, Іване!
Відлупим – не оклигаєш…”.
“Екзаменують” і сьогодні
Мою “нетиху” лірику
Не згодні з часом
Та негодні
Вже підписати
Вироку.
Вестимуть, видно, до могили
Й сплакнуть над домовиною
Ті,
Що писати мене вчили
Не кров’ю серця –
Слиною!
