Нехай ніколи не зника
Потреба слова!
Його солодка і гірка,
Свята основа
Мене утримує іще
На світі цьому…
А під чорнобильним дощем,
Уже зникому,
Народну мову добива
Державний дурень,
І захлинаються слова
Слізьми обурень!
Ото ж держава й не така –
Дурноголова…
Нехай ніколи не зника
Щемливість слова!
