О, славолюбія мікроб –
Він душу наскрізь проїдає!
Є ліки від стонадцяти хвороб,
Від славолюбія – немає.
О, славолюбія єлей,
Що губить благородні мети!
Це чисто графоманський привілей,
Якому заздрять деякі поети.
- Наступний вірш → Іван Низовий – Кругом одні лишень лауреати
- Попередній вірш → Іван Низовий – Останній бій
(Оцінок ще немає)