Осмути сивої сувій
я розмотаю знов
і прочитаю вирок свій:
скарати за любов!
А більше й ні за що карать,
повинну лити кров…
Готов я радо помирать
за першогріх – любов!
- Наступний вірш → Іван Низовий – Кредо, писане крейдою на кризі криз
- Попередній вірш → Іван Низовий – Я – вдома
(Оцінок ще немає)