Пахуча й тепла, бо – Молочна,
Та не в кисільних берегах,
Тече Молочна, це вже точно,
У трав’яних м’яких лугах,
В рясних пасовищах квітчастих,
Де молочай, полин і мак…
На річці цій, крім Молочанська,
Ще й Мелітополь і Токмак.
У неглибокій та проточній,
Є в ній і щуки, й карасі,
Впада ж вона в лиман Молочний,
Що при Федотовій косі.
Коса ж Федотова заходить
В Азовське море,
Що в туман
Пірнає геть,
Як занегодить,
Захороводить ураган.
В таку погоду заморочну
Все – від кефалі до бичка –
З морського простору
В Молочну,
В заплави затишні втіка.
- Наступний вірш → Іван Низовий – Хто ж приймає наші ріки
- Попередній вірш → Іван Низовий – Синій Кальміус
(Оцінок ще немає)