Іван Низовий – Переяславський Трубіж: Вірш

Який трубіж на всю Вкраїну
Та в Перяславі зчинивсь!
…Країну ж кинуто в руїну
І волі велено: заткнись!
Але ж не винна річка Трубіж,
Що в Переяславі тече.
Народе, сам себе ти губиш,
Січеш себе чужим мечем!
А в Переяславі, у місті
Відтоді вже – ніяких свят
Ні через рік,
Ні через двісті,
Ні через триста п’ятдесят…
Коли ж перейдеш цей іржавий,
Коржавий нібито рубіж
Через руїну,
Щоб, тужавий,
На волю вихлюпнувсь Трубіж,
Держава наша знов постала
Та ще в поставі не тверда?!
Спіши,
Допоки не пропала
Текуча
в Трубежі
вода!
Вербовий Трубіже ліричний,
Не винен ти в навалі лих
За прорахунок історичний
Гетьманів п ‘яних і сліпих.
Течи собі за Переяслав,
В дніпрові залишки вливай
Свою потугу непригаслу –
Славуті сили додавай!