Підносить осінь золотий ранет:
Круті боки – у крапельках дощевих,
Смаглявих зернят ластів’ячий щебет
Довірливо так проситься в сонет.
Дарунок щедрий доньці принесу.
Скажу – від зайця. Дзвінко
засміється…
Дитинству все казковим видається –
Не збіднюйте ж душі його красу!
В жаркім вогні оновлюється сад,
Пругке коріння пригорта планета,
Закутує в пухнастий листопад.
Розкривши томик мудрого поета,
Читайте про троянди й виноград
При світлі сонцевидого ранета.
