Ранок такий просвітлений
І доброзичливий!
Нехай таким і лишається…
Не вмикатиму радіо й телевізора,
Не заглядатиму в холодильник,
Не піду за газетами,
Не поїду на службу.
Буду про себе думати:
Бачте, який лінивий.
Мабуть, добре живеться.
Заздритиму собі!
- Наступний вірш → Іван Низовий – Хто лиш мене поблажливо не вчив
- Попередній вірш → Іван Низовий – Отож прокинувся, умивсь
(Оцінок ще немає)