Іван Низовий – Річка мого дитинства: Вірш

Починається Сула
В багнах непрохідних
Поблизу того села,
Що для мене – рідне.
В найпрозорішій Сулі
Зранку аж до нічки
Я купався – всі жалі
Геть змивала річка
З худорлявого лиця
І тільця хлоп’яти,
Тож для мене річка ця –
Мов хрещена мати.
Взагалі ж тече Сула
В чарівній долині
Від села і до села
В зелені та в сині.
Від Ромнів аж до Лубен
Між горбів петляє,
І, як водиться здавен,
У Дніпро впадає.
Розчиняються в Дніпрі
Верхосульські води
Там, де ряска й куширі
Не псують природи.
Український світ увесь
Про Сулу дізнався,
Бо ж співець журби Олесь
В ній малим купався.
Зокрема ж і взагалі
Знайте скрізь і всюди:
Ті, що скупані в Сулі, –
Зна-ме-ни-ті люди!
Це ж Дмитро в ній, Білоус
Хлюпався на плесі,
Це ж вона мочила вус
Ющенку Олексі.
Це ж і Малика вона
Пестила, мов ненька,
Колисала Виргана
Й Васю Симоненка…
Навіть я – це не секрет –
Нею чисто вмитий,
Хоч, звичайно, я поет
І не знаменитий.