Іван Низовий – Рідним яничарам: Вірш

Ви,
Народжені в Україні,
Хоч і з прізвищами на «ов»,
В незбагненно сліпій гордині
Відчуваєте і донині
В своїх жилах «московську кров» –
Мішанину «кровей» татарських,
Угро-фінських…
Вона тече –
Витікає з кривавищ царських,
З кровоповенів пролетарських,
Каламутить вам і пече
Душу й розум.
Усе вам мало
І того, і сього-всього…
Жерете українське сало
Й дуже хочете,
Щоб не стало
Роду-племені навіть
Мого!
Вам ненависне щире слово
Українське,
А тому ви
«Малоросію» знову й знову
Стоарканно й трьохсотвузлово,
Смертно в’яжете до Москви.
Не дамося і не здамося,
Й вас – безрідних! – теж не здамо:
В нас «хохляцтво» перетовклося
На «вкраїнство».
Погляньте, ось ми! –
Ще ж і вас пере-тов-че-мо,
І злютуємось у велику,
Вельми грізну для всіх заброд,
Спільномовну і стоязику,
Однокровну й мільйоннолику
Горду націю,
В рід-народ!