Сам – собі: не пиши,
Бо навіщо псувати папір,
Недешевий папір,
Що його у державі нема,
Бо ніхто не читає сьогодні поетів,
Повір,
Бо душа зголодніла
Поезії геть не сприйма.
Сам – собі: не зважай
Ні на що, і пиши, як писав,
До шухляди,
І сам перечитуй писання вночі:
Ще ж бо вродиться день,
Ще засяє на травах роса,
І замовкнуть сичі,
І повстануть зі сну читачі!
- Наступний вірш → Іван Низовий – Се – образ поета
- Попередній вірш → Іван Низовий – Не любіть Україну лише на словах