Солодкий сон – солоний просин
Сльози,
Що, наче ртуть, жива,
З весни – у літо,
З літа – в осінь
Перебіга-переплива…
Ізнов наснились батько й мати –
І відтіснилися. Нема…
А ти хотів насправді мати
Усе, що снилось,
Задарма?!
- Наступний вірш → Іван Низовий – Осіннє
- Попередній вірш → Іван Низовий – Я легковажу словом не щодня