Сонце із моря виринуло.
Рибалки напнули вітрило
І полетіли в далеч.
А вишня самотньо стояла,
Хоч теж мала біле вітрило, –
Берег ревнивий тримав
Її за цупке коріння.
І гірко заплакала вишня
Білими пелюстками:
Даремно до моря вийшла.
Падали білі сльози –
Перше її цвітіння…
Їх підхопили хвилі
І понесли до сонця.
- Наступний вірш → Іван Низовий – Не пережите
- Попередній вірш → Іван Низовий – Липень, чудовий липень
(Оцінок ще немає)