Іван Низовий – Сонце із моря виринуло: Вірш

Сонце із моря виринуло.
Рибалки напнули вітрило
І полетіли в далеч.
А вишня самотньо стояла,
Хоч теж мала біле вітрило, –
Берег ревнивий тримав
Її за цупке коріння.
І гірко заплакала вишня
Білими пелюстками:
Даремно до моря вийшла.
Падали білі сльози –
Перше її цвітіння…
Їх підхопили хвилі
І понесли до сонця.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Іван Низовий – Сонце із моря виринуло":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Іван Низовий – Сонце із моря виринуло: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.