Іван Низовий – Степова Оріль: Вірш

Серед піль тече Оріль –
Голуба стежина,
В узбережжі в’ється хміль
І цвіте ожина.
Низка сіл по берегах
Серцю до вподоби,
І пасуться скрізь в лугах
Череди худоби.
До Орілі звідусіль
Прилягають ниви,
Освіжає їх Оріль,
Легіт гладить гриви.
А в гущавині полів
На ріці Орелі
Поселився Могилів.
Затишні оселі
Серед зелені садів,
Писанки неначе,
У прапам’яті дідів
Це село – козаче.
Сонце обрієм біжить
І за окіл зайде…
Тут, в землі, поет лежить,
Друг мій – Саша Зайвий.
Хай земля йому пером
І землі цій – слава…
Зустрічається з Дніпром
Біля Січеслава
Степова ріка Оріль –
Хвиля охолоне…
Жовта місяця таріль
У воді не тоне.