Звідки й сила в нім береться
У біді творить добро?!
Для мільйонного Донецька,
Мов для Києва Дніпро,
Він – рятунок і дарунок,
І снаги живий ковток,
І жагучий поцілунок,
І купайлівський вінок.
Шлях шукаючи по зорях
На небесному копрі,
Поспішає він до моря,
Омиваючи старі
Терикони і кургани
В ореолі сивини,
Заліковуючи рани
Давнини-старовини.
Пахнуть п’янко-чебрецево
Побережні всі міста…
В Маріуполі ж – кінцева
Річки Кальміус мета!
- Наступний вірш → Іван Низовий – Пахуча й тепла
- Попередній вірш → Іван Низовий – Казенний Торець
(Оцінок ще немає)