Так порожньо і в хаті, і в душі,
Незатишно, невтішно, безголосо,
Лиш на підлозі,
Мов торішнє листя,
Твої сліди вчорашні шелестять,
Та на столі,
У пляшці з-під вина,
За зустріч випитого,
А не за розлуку,
Зів’яли передчасно сокирки
З твого нового ситцевого плаття.
- Наступний вірш → Іван Низовий – Ти мій, – ледь чутно шепотіла
- Попередній вірш → Іван Низовий – Прощай, незгодо-непокоро
(Оцінок ще немає)