Тебе я вигадав знічев’я,
Коли самотньо бідував
Серед юрмовища,
А ще я
Тебе тобі намалював.
Тепер дивуймося обоє:
Любов’ю вигадка стає,
А все,
Що не стає любов’ю,
То – не твоє і не моє!
- Наступний вірш → Іван Низовий – Я завжди любив негаласливо
- Попередній вірш → Іван Низовий – Любі ровесниці – сивокрасиві дівчатка