Тече Лугань у великодню рань,
купає явори… І добре все би,
якби не повінь… Гей, не хулігань,
козацька річко, не виходь із себе!
Пасись тихенько – головатий мер
надумає лихе і загнуздає
допіру норовисту… Відтепер
в краю козацькім вольностей немає.
Віднині й України тут катма –
в окремо взятім нашім регіоні
гуляють яничари… Й зокрема
толочать ковилу не наші коні.
