То й що, як зопалу –
В опалу?!
Опала
палом
відпала
Й з опали попелу
Помалу
Знов дотягнуся
До сідла,
А там – що будь!
Яку ж досаду
До саду райського
Несуть?
В яку облогу
Чи блокаду
Охоче йдуть?
Не в тому суть…
А суть, по суті,
В тім, що сущі
Тебе оцінюють сповна
Не у віддаленім грядущім –
В цю мить
складається
ціна!
- Наступний вірш → Іван Низовий – В історичному музеї
- Попередній вірш → Іван Низовий – Це осяяння синню і осінню
(Оцінок ще немає)