То трагедії, то драми,
То хусейни, то саддами.
Видно, час такий…
Кавалерствуючі дами
Крутять в Києві задами,
І втрачає кілограми
Ваня Низовий
(Єсть поет такий!).
Ще існує, ще віршує,
Ще правителів “віншує”:
Мать їх перемать…
А злодюги всі – в законі:
Той на троні, той в короні,
Півкраїни – в закордонні…
Божа благодать!
Що ж іще сказать?!
