«Туман яром, туман…»
А долини
Вже немає в тумані!
Забудована, замордована,
Роздолинена й обездолена,
Обезрічена й геть скалічена,
Обезтравлена й обезкровлена,
Обезлюднена…
Я ж не можу
Цей мурашник асфальтобетонний
Називати людським поселенням!
«Туман яром, туман…»
- Наступний вірш → Іван Низовий – З історії сільської України
- Попередній вірш → Іван Низовий – Вимирають поети, як мамонти