Іван Низовий – Ти бачила: Вірш

Ти бачила. І знала. І могла.
Прикинулась незрячою, глухою.
І все ж я не назву тебе лихою
Істотою – призвідницею зла.
Тебе я не шельмую взагалі,
Не скаржуся ні Богові, ні бісу –
Ти просто інша. Не того замісу,
Ніж я гадав. До чого ж тут жалі?!
А боляче… Так це переболить.
Мені багато вже переболіло,
Перебіліло снігом, перетліло
На пил, на попіл.
Ні за чим тужить.
Якби ж прийшла
Й зосталась при мені,
Забув би я про все сумне та щемне,
Але ж… Але ж… Усе пусте й нікчемне…
Спасибі хоч за вірші ці сумні!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Іван Низовий – Ти бачила":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Іван Низовий – Ти бачила: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.