Іван Низовий – Україна славилась гетьманами: Вірш

Україна славилась гетьмАнами,
Що тягли країну врізнобіч…
… Все минуло, щезло за туманами,
Розтеклось по річищах сторіч,
В драгву заховалося, замулилось,
Генетичний приховало страх
В яворах, що вдавано зіщулились
У покорі на семи вітрах..
… Нині – що: хизуємось жупанами,
Буцімто самі собі пани,
І вродило рясно так гетьмАнами,
Що спаси нас, Боже, й сохрани! –
Врізнобіч і врозтіч… Вже не класово –
Кланово поділена юрба,
Позапросторово й позачасово
Над юрбою журиться верба…
Ні, не вірю вухам і очам своїм,
І плакучій глібовській вербі,
І позапросторово-позачасовій
Вічнотиражованій журбі!
Є у нас і порох в порохІвницях,
Є у нас і генетична злість:
Варто нам з похмілля лиш розгніваться,
І ніяка льоха нас не з’їсть!
Без гетьмАнів зможемо-зуміємо
Вижити і вижати із вен
Рабську кров –
Ми вже ростем і діємо,
І початок цей благословен!
Вербам – що: хай журяться над річкою
В різні пори року – не біда,
Що спливає голубою вічністю
У віках застояна вода…