Усім ІванАм – ІванИ
І всім Пигулям – Пигулі!
Обох я любив,
Та обидва вони
Давно вже знайшли свій притулок
В землі.
Я знаю: обом ІванАм
Незатишно на чужині,
І в ріднім селі
Вже не п’ють по сто грам
На честь ІванІв їхні друзі
Шкільні.
З якої такої війни
У марківські наші гаї
Вони не вернулися –
Два ІванИ,
Два Пигулі,
Друзі найкращі мої?!
Давно вже горілки не п’ю –
Тверезі тривожать жалі:
Залишусь і я
В несвоєму краї,
Вже третім Іваном
В нерідній землі…
