В дзеркало заглянь –
То океан…
Не збулося те,
Чого нема.
Задній план підступно,
Мов аркан,
Мертвою петлею перейма,
Горло перерізує,
І крик,
Мовби джерело,
Пересиха…
Ось тобі й означився «гаплик» –
Доста накопичено гріха!
Охолонь, мій коню,
У вогонь
Встигнемо, мій коню,
Ще не раз,
Від обид, мій коню,
Від образ
Не втекти ні пішо, ні комонь.
- Наступний вірш → Іван Низовий – Затопивши правічні дніпровські пороги
- Попередній вірш → Іван Низовий – Сміюся над собою
(Оцінок ще немає)