В осінньому саду
Достигле яблуко аж сяє.
Таке усміхнене,
Таке
Сонценаливне і тремке.
В собі зернята
Колисає.
Святкує сад. Гілля звисає,
Аж припадає до землі.
І на землі,
Мов на столі,
Достигле яблуко аж сяє.
- Наступний вірш → Іван Низовий – Водорості зелені
- Попередній вірш → Іван Низовий – Гарцювали дощі
(Оцінок ще немає)