1
Мене цькують уже свої –
Не глитаї чи бюрократи –
Сучасні брути і пілати
З літературної сім’ї.
Мене обпльовують свої.
За що – напевне буду знати,
Бо не зуміють приховати
Хулу від мене холуї.
Вже зворохобились рої
Пліток і наклепів…
Де ж взяти
Снаги і сили,
Щоб здолати
Всіх друзів-недругів моїх?
2
Яка ж брехлива тріскотня
Зчинилася у нашій хаті!
Брехня тріскуча – блекотня
Сучасних брутів і пілатів.
Ще й не розвидніло, зрання –
Напохваті такі завзяті,
Затяті наклепи!
Хрипаті,
Закляті крики вороння
І гайвороння…
Цього дня
Я почуваюсь, як на святі
Убивства –
Очі розіп’яті
І хмара сонце заслоня.
3
Чого ж бо варта ця бридня,
Оці злозаздрісні “дебати”?
Чому вас, брути і пілати,
Ніхто й ніщо не зупиня
У вашій підлості?
Свиня –
І та порядніша.
Не знати:
Свиня – свиня,
Чи ви, пілати
І брути, – свинська чортівня?
А взагалі ж бо – все фігня
І маячня, якщо сказати
Відверто. Хочеться начхати
На гайвороння й вороння!
