Вже багатьох не стало. Не стає
Печально і трагічно. Вже ночами
Приходять ті, кого не вистачає,
В безсоння найсамотніше моє.
Приходять і мовчать. І я мовчу
Печально і трагічно. Я не знаю,
Що говорити, що робити маю, –
На покуті затеплюю свічу…
Свіча горить. Не смію говорить
З нежданими примарами нічними,
Немовби в чомусь винен перед ними
Досмертно. Я мовчу. Свіча горить.
