Я мріяв про державу Україну.
Я вимріяв державу Україну.
Я вклякнув перед нею на коліна
І голову не можу підвести…
…Украли в мене мрію-Україну!
Розпродали скарбницю-Україну!
Натомість залишилася руїна,
Ярмо вчорашнє й завтрашні кати.
- Наступний вірш → Іван Низовий – Яке ж моє терпіння несусвітнє
- Попередній вірш → Іван Низовий – Хороша справа – рознарядка
(Оцінок ще немає)