Я селюк, сирота-сірота
І радянської школи вигнанець…
“Хто єси? Що іси?” –
Мене доля пита,
Я ж кажу їй:
“Поет-самозванець!”.
Гуманоїд –
Я з гумових виліз чобіт,
Із куфайки
Вужакою
Вислиз,
І мене не склював
По-хижацькому світ –
Наді мною ж бо янголи висли!
Я живу-доживаю –
Нічий!
Всюди гнаний,
Як той сіроманець –
Страхолюдний блукалець нічний…
Я ж – поет-самозванець!
