Я так люблю цю землю придінцеву –
Пшеничну, ковилову, чебрецеву,
Обтяжену вагою териконів,
Розгойдану колесами вагонів,
Димами оповиту
Заводськими
І знамениту
Справами людськими…
Я всю її, без винятку, приємлю –
Свою надійну, мов колиска, землю.
- Наступний вірш → Іван Низовий – Жіночій мужності віддавна
- Попередній вірш → Іван Низовий – Упала зірка – не шукай
(Оцінок ще немає)