Хуторяни втікали з села,
Селюки пропадали в місті.
Пересохли джерела.
Зела
Перев’яли.
Гаї троїсті
Отруїлись.
Одна лиш рута
На могилах,
І та – забута.
Та стежина, ущент розбита, –
Проскакали орди копита!
- Наступний вірш → Іван Низовий – Україна – мати
- Попередній вірш → Іван Низовий – Туман яром, туман
(Оцінок ще немає)