За моїм вікном –
Недобудова.
Я до неї вже
Помалу звик.
Гірко:
Помирає рідна мова
І сичить роздвоєний
«Язик»
Скрізь-повсюди;
Пісня солов’їна
Ледь хрипить
В отруєних
Гаях…
Рідна моя
Східна Україно,
Доле упосліджена
Моя!
- Наступний вірш → Іван Низовий – Лишається потратить копійки
- Попередній вірш → Іван Низовий – Пам’ятайте мене
(Оцінок ще немає)