Заробив на чай і сигарети,
А дружина хліба принесе:
Живемо! –
А деякі поети
І цього не мають.
Натщесе
Творять неоцінені шедеври
В цілковитій тиші-глушині
Не за гривні, долари чи євро –
За дві дулі-рулі чарівні!
Дуля – це одвічна доля наша,
Загадковий символ,
Ореол,
Тож її трима в кишені завше
Мудро-поміркований хохол.
Хліб їмо і чаєм запиваєм.
Дим-димок п’янить і зігріва.
Гарно так – ще трішки, й… заспіваєм:
“Ще не вмерла…
Трішечки жива…”
- Наступний вірш → Іван Низовий – Я селюк, сирота-сірота
- Попередній вірш → Іван Низовий – То трагедії, то драми
(Оцінок ще немає)