Зарубцювались окопи –
Рани на тілі землі.
Житні полощуться копи
В сонячному теплі.
Та не забулись тривоги,
Тіні ворожих крил…
Не заростають дороги
До невідомих могил.
- Наступний вірш → Іван Низовий – Моє маленьке юнацьке серце
- Попередній вірш → Іван Низовий – При дорозі подорожник
(Оцінок ще немає)