Згадай мене. Опівночі поклич.
Наклич у сни. Приклич до узголів’я.
До білих пліч і темнокарих віч,
В своє пісенне диво – чорнобрів’я.
Верни мене з полярної зими.
За давнє, незагоєне – не сердься.
Прийми мене. Сприйми мене. Візьми
В своє буття. В биття крові і серця.
- Наступний вірш → Іван Низовий – Упала зірка – не шукай
- Попередній вірш → Іван Низовий – Зоряно як на Вкраїні
(Оцінок ще немає)