Жаліслива тягуча пісня
з призабутого повоєння
розбудила мене під вечір…
Дітлашня на майданчику гралася,
колисалась – люлі – на гойдалці,
будувала своє майбутнє
на піску золотім, на сонячнім.
Ціла зграйка бабусь підтоптаних,
безтілесних без перебільшення
за минуле своє хапалася –
за тоненьку соломинку пісні…
…Вижива мій народ помалечку!
