Живу – хапаюся іще
Я за солом’яний промінчик –
Смішний, наївний чоловічок
Під захлинаючим дощем!
Пливу – втікаю від утрат
І без надії сподіваюсь
На те,
Що мій безвольний парус
Зачепиться за Арарат…
- Наступний вірш → Іван Низовий – Між іншим
- Попередній вірш → Іван Низовий – Я так іще ніколи не писав
(Оцінок ще немає)