Іван Низовий – Зі старістю важко змиритись: Вірш

Зі старістю важко змиритись.
Душа не бажає журитись,
заплутавшись в бабинім літі, –
рвучи хитросплетені сіті,
вона потерпає від спраги
і переоновлення прагне.

Душа не вмирає – згорає
і попелом жар пригортає
до кращих часів, до оновлень
і радісних перенаповнень
і смислу, і змісту, і форми…
Душа потребує реформи!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Іван Низовий – Зі старістю важко змиритись":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Іван Низовий – Зі старістю важко змиритись: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.