Моєю ти музою будеш?
Серденько своє перетрудиш!
Рахуба, морока, обуза –
Мої передзимні літа:
Забула ім’я своє муза
І зветься тепер – самота.
Прихильна вона і терпляча,
Присутністю не дошкуля –
Мене її вірність собача
Зворушує і звеселя;
Дружина моя і коханка,
Свобода моя і полон –
Найменша моя забаганка
Для неї – найвищий закон…
Ніяка вона не панянка
В сліпучому сяйві прикрас –
Звичайна забідкана нянька
Для мене у будь-який час!
Серденько своє перетрудиш –
Розлюбиш, зневажиш, осудиш…
